Колишу колисочку вербову… |
| 18.10.2010 | |
 Ой, спи, дитя, в колисоньці,Як горошок в билиноньці. Буде вітрець повівати Та й горошком колихати... Як горошок загуркоче, Дитинонька спати схоче, А вітерець, як загримить, Дитиноньку нашу приспить... (Народна пісня) Ось-ось настане довгоочікувана подія. У оселі з’явиться маленька дитина, яка сповнить глибоким змістом ваше життя. До цієї найважливішої в вашому житті події ви готувалися довгі дев’ять місяців і обладнали житло до появи крихітки. І ось настав час придбати ліжечко, у якому буде спати дитина. Що це буде? Може, ви придбаєте просте ліжечко чи колиску, або кошик-колиску — вибір надзвичайно широкий. Перед тим, як зробити рішучий крок, продумайте, яким має бути це ліжко? Таким, що слугуватиме малюку декілька років, чи, зберігаючи традиції, захочете придбати колиску, але тоді через рік доведеться купувати звичайне дитяче ліжечко. Вибір робитимете самі, однак було б непогано дізнатися про традиційну колисочку, у яких споконвіку колисали своїх малят наші пращури. Колишу колисочку вербову…  Колиска мала для наших предків не тільки утилітарне, але й велике сакральне значення. Колиску ототожнювали з лоном матері, із якого тільки-но з’явилась на світ дитина. Округла форма сама по собі вже була оберегом від нечистих сил, від яких немовля намагалися захистити до хрещення. Саму ж колисочку робили з різних порід дерева. При цьому не просто аби з якого, а із священних для нашого народу верби, верболозу, дуба, явора, ліщини. Вербові колисочки починали робити в так званий «жилавий понеділок» та ще й до того, як поїсти. Така колисочка повинна була сприяти здоров’ю дитини. Із явора робили колиски для хлопчиків, щоб росли міцними, дужими, могли долати напасті й стали захисниками своєї родини. Калинова колиска символізувала безсмертя роду. «Колишу, колисочку вербову, щоби Петрик був здоровий» — наспівувала мама, ніби замовляючи гарну долю своїй дитині. Колиску кріпили чотирма мотузками, які символізували сторони світу, до сволоку — символу міцності й довговічності оселі, який також був оберегом. На сволоку занотовувалися імена, важливі події в житті родини, отож він був не тільки брусом, що тримає стелю, але й своєрідним календарем визначних дат і подій. Перш ніж покласти в колиску немовля, туди клали ляльку-мотанку, яку робила мати в очікуванні дитини. Так лялька ставала захисницею дитини, символом зв’язку з усім родом і повинна була захищати людину, де б вона не знаходилася. Крім того, у колисочку клали матрацик: для дівчаток робили з пшеничної соломи, вважаючи її знахарем душі, тіла й запліднюючого начала, а для хлопчиків із житньої, яка наповнювала маля енергією землі й сприяла росту. Під подушечку в колиску немовляті клали різні трави: чебрець, м’яту, безсмертник, материнку, полин — вважалося, що вони впливають на здоров’я і гарний сон. Простирадла й наволочки подушок обов’язково вишивали. Вишивка мала не тільки прикрашати білизну, але слугувати оберегом. До нашого часу збереглися слова, які мати наспівувала, вишиваючи для майбутньої дитини: «Кладу ниточку на щастя, на здоров’я сину: щоб ріс міцним та здоровим та красним, як зоря довіку. Жовту нитку з Сонця візьму, а зелену у трав, подарує небо синю, Зіронька – багряну». Як бачимо, наші пращури дуже відповідально ставилися до колиски, називали її пестливо колисочка, колисонька, люля, люлечка, надавали великого значення тому, як найкраще її обладнати і з якого дерева зробити.  Сучасна колискаТепер, озброївшись знанням про те, чим була колиска для наших бабусь-прабабусь, можна прийняти рішення, що купити. Величезний вибір ліжечок і колисок пропонують фірми-виробники. Перш за все треба звернути увагу на те, щоб цей необхідний у дитячій кімнаті предмет був безпечним. Красивим — зрозуміло, саме для вас, бо красу кожен розуміє по-своєму. Функціональним, але треба враховувати різницю між функціональністю ліжка й колиски. Якщо це просто ліжечко, воно має бути зручним не тільки для маляти, але й для мами з татом. Бажано, щоб воно було внизу із шухлядками, у яких можна тримати дитячі речі. Один із бортиків ліжка повинен опускатися, щоб легше було виймати малечу й перестилати білизну, дно теж має опускатися вниз. Прийде час, малюк почне вставати на ніжки і вам доведеться опустити дно, щоб дитя не випало, намагаючись стояти. Якщо ж ви все ж таки вирішили придбати колиску, треба знати, що вона буде актуальна тільки до року. Це може бути традиційна підвісна колиска або колиска на полозках, чи балансуюча за принципом маятника. Звичайно ж, заколисувати дитину зручніше саме в колисці, хоч уже після півроку дитину бажано в ній тільки вкладати спати. Зате є великий плюс — у колисці чи кошику-колисці багато дітей відчувають себе значно затишніше й комфортніше, ніж у ліжку, бо відкритий простір деяких малят може насторожувати й лякати. Із чого ж мають бути виготовлені колиска чи ліжечко для немовляти? Це має бути тільки натуральний матеріал! Як і в сиву давнину, дерево — найкращий матеріал. Нічого штучного у дитячому ліжку бути не повинно. Ті ж самі породи дерева, які використовувалися в давнину: дуб, ясен, сосна, верба. Це не тільки дуже гарно, екологічно, але ще й енергетично корисно для здоров’я дитини. Плетена з верболозу колиска має дуже  естетичний вигляд, а з огляду на те, що колиска не потребує довговічності, можна сказати, вона ще й функціональна. Декілька слів про вибір місця для дитячого ліжка чи колиски. Воно має бути світлим, теплим, захищеним від протягів, у той же час має добре провітрюватися. У жодному випадку воно не повинно бути біля батареї центрального опалення, під вікном чи там, де висять полички чи ще щось на стіні. Матеріал для матрацика й постільної білизни теж має бути натуральний. Найкраще, якщо білизна для малюка буде з бавовняної тканини або з тонкого льону. Можна прикрасити їх вишивкою, як це робили наші пращури. Нехай навіть не як оберіг, як в давнину, а просто для краси. А ще можна покласти в ліжечко до дитинки ляльку-мотанку — нехай оберігає від усіх негараздів і приносить здоров’я немовляті й турботливим, люблячим батькам. А заколисуючи своє маля у колисочці, тихесенько наспівувати, як у сиву давнину: «Сон у колиску, дрімки у віченьки, здоров’я на достаточок, спи, мій синочок». Анастасія Михальченко |
|
