Слава незалежності! Серпень |
| 04.07.2011 | |
 «Хліб! Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся. У його гомоні я вже вчуваю веселий дзвін першої коси, гучну пісню комбайна, жваву розмову молотарки. Колосся має бронзовий колір. Такого кольору буває обличчя в сильної, здорової людини. Я простягаю руки, беру в жменю кілька колосків і почуваю, як тіло моє наливається земною силою…Мине кілька днів, і степ виповниться голосами людей та гудінням машин. Почнуться жнива. Настане найрадісніша пора року. Чесні трудові руки зберуть хліб і разом зріжуть бур’ян. Бур’ян загине, а зерно даватиме нові врожаї. Вічно світитиметься над неозорим степом гаряче сонце, і вічно колихатимуться на щедрій землі під погожим вітром важкі бронзові колоски». Ось таку літню картину намалював Дмитро Ткач, і чи може бути щось краще, аніж достиглий хліб… Жнивами закінчується літо, але навіть у гарячий час жнив не закінчуються свята.  6 липня — Всесвітній день поцілунку (World Kiss Day або World/International Kissing Day), який уперше придумали у Великобританії. А два десятки років тому він був затверджений Організацією Об’єднаних Націй. У багатьох містах у цей день відбуваються конкурси поцілунків, учасники яких мають шанс виграти різні призи й подарунки.7 липня — Іван Купала, одне найголовніших свят календаря слов’ян, що збігається з Різдвом Іоанна Хрестителя. Купальські обряди в переддень свята («ніч напередодні Івана Купала») становлять складний обрядовий комплекс, що включає збір трав і квітів, плетіння вінків, прикрашання зеленню будівель, розпалення багать, знищення опудала, стрибки через багаття або через букети зелені, обливання водою, гадання, вистежування відьми, нічні бешкетування.  Купайла з найдавніших часів відомий у слов’ян як свято Сонця, зрілості літа й зеленої косовиці. Люди оперізувалися перев’язами з квітів, на голову надягали вінки із трав. Водили хороводи, співали пісні. Старі люди за допомогою тертя сухих паличок добували «живий вогонь», розпалювали багаття, у середину якого ставили палицю з укріпленим на ній палаючим колесом — символом сонця. У часи язичества Купальські свята відбувалися на честь Бога Сонця.11 липня — Всесвітній день шоколаду (World Chocolate Day). День шоколаду вперше був придуманий французами в 1995 році. Є думка, що першими навчилися робити шоколад ацтеки. Вони називали його «їжею богів». Іспанські конкістадори, які вперше привезли шоколад у Європу, охрестили ласощі «чорним золотом» і використовували для зміцнення фізичних сил і витривалості. Т  рохи пізніше споживання шоколаду в Європі обмежувалося лише аристократичними колами. Видатні жінки вважали шоколад афродізіаком. І лише на початку ХХ століття з появою промислового виробництва шоколадом змогли насолодитися й люди, які не належать до аристократії. Як установлено сучасною наукою, у шоколаді є елементи, що сприяють відпочинку й психологічному відновленню. Темні сорти шоколаду стимулюють викид ендорфінів — гормонів щастя, які впливають на центр задоволення, поліпшують настрій і підтримують тонус організму.  19 серпня — Преображення Господа Бога й Спаса нашого Ісуса Христа. Велике свято Преображення Господнього.Щоб явити Своїм учням цю Небесну духовну славу, яка піде за тимчасовими стражданнями, Господь преобразився перед своїми учнями Петром, Іаковом і Іоанном на горі Фавор — обличчя Його просяяло, як сонце, одяг зробився білим, як світло. Святкуванням Преображення Господнього Церква врочисто сповідує й прославляє поєднання Божества й людства в особі Ісуса Христа. Своїм Преображенням Господь благоволив уберегти Своїх учнів від зневіри й підняв їх до вищого уповання серед нещасть, які чекали на них у світі. Свято Преображення Господнього належить до дванадцяти найбільших православних свят. У народі цей день називають Другим Спасом. Це традиційне свято врожаю — у церквах освячують плоди землі. Найбільшою популярністю й пошаною користуються яблука, навіть існує ще й третя назва свята — Яблучний Спас. Особливо готуються до цього дня пасічники. Їм треба освятити вулики, почастувати медом сусідів, особливо сиріт, немічних і знедолених. 24 серпня — День незалежності України. Історію України прийнято відраховувати з моменту державотворення в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і його розпаду на дрібні князівства в XVII  столітті утворюється козацько-гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого аж до ХХ століття незалежної української держави не існувало.Після Жовтневої революції 1917 року на Україні почався підйом національного руху, який оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, що й оголосив Українську Народну Республіку. Громадянська війна й низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві на Всеукраїнському З’їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)». 28 грудня 1920 року між УРСР і РСФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу з’явився лише наприкінці ХХ століття після розпаду СРСР. 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою й винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Ось і закінчується літо. Ми раділи купальським вогням, ласували шоколадом і медом, вклонялися Спасу, раділи врожаю й славили незалежність своєї держави. І навіть не помітили, як на поріг помалу почала ступати осінь. |
|
